Загроза незворотних екологічних змін, особливо рівневого режиму озер волинської півночі небезпідставна, і щодень, то більша, – стверджують українські вчені. Вони б’ють на сполох: невгамовні білоруси не дослухаються до їх думки й продовжують розробляти піщано-крейдовий кар’єр у Хотиславі неподалік кордону з Україною. І якщо раніше фахівці наголошували про загрозу лише шацькому поозер’ю, то тепер висловлюють стурбованість ще й ратнівською групою водойм, тією, з якою межує зона хотиславського видобутку. Кар’єр – за 300 метрів від кордону. Тут залягає найкраща сировина для виготовлення силікатної цегли, вапна та інших будматеріалів. Тому відмовлятися від розробки родовища наші сусіди не будуть. Дослухатися до українських учених про можливу загрозу кар’єра для навколишнього середовища колеги з Білорусі не хочуть. Тому як каже гідролог Шацького національного парку Наталя Хомік, спрацює принцип лійки, адже Білорусь рельєфно нижче від України на 10 метрів. Природно: зайва вода стікає від нас до них. Якщо ж глибина кар’єра сягне 45 метрів, а найбільша глибина найбільшого Світязя 58 м 40 см, то загроза для озера очевидна. Достеменно про наслідки видобування крейди в Хотиславі, не знає жодна зі сторін. Білоруси погоджуються, що шкода навколишньому середовищу неминуча, але радіус її дії, за їх підрахунками, 15 кілометрів. Шацькі озера ж, в тому числі й Світязь, – за 25 кілометрів і в цю зону не потрапляють. Протистояти можливим негативам чи самотужки вивчити вплив кар’єра району не під силу. Проблема має вирішуватися на державному рівні. Проте спеціалістів сьогодні більше турбує доля озера Святе, що в Ратнівському районі. Вплив кар’єра на нього відчуватиметься значно більше. І в цьому питанні українські фахівці одностайні. Якщо ж прогнози й розрахунки не справдяться, а природа поведе себе по-своєму, наслідки будуть жахливими. Це потягне за собою зміну всієї екосистеми Волинського Полісся і втрату потужних запасів питної води. За час поки працює кар’єр – а пісок звідти беруть уже 20 років – змін рівня води в озерах не спостерігалося. Зараз його глибина 11 метрів. Проблеми можуть виникнути вже наступного року, коли дійде черга до видобутку крейди. І тоді, як з’ясувалося, постраждають не лише водойми, а й повітря. Бо під час випалювання вапна виділяється так званий сірчаний ангідрид. А роза вітрів у районі є такою, що всі викиди потраплятимуть на Волинь. Тепер відповідь за Міністерством охорони навколишнього середовища. Інформує «Волинська правда».