Драма-феєрія «Лісова пісня» нашої землячки Лесі Українки бачила світ багатьма мовами світу. Нещодавно вона «народилася» ще й бенгальською. Посприяла цьому Мрідула Гош – індійська громадська діячка, яка багато років живе і працює в Україні, - повідомляє «VIP» з посиланням на портал «Рідна Україна». Бенгалі – офіційна мова Бангладеш, а також штату Індії – Західна Бенгалія. Цією мовою розмовляють понад 215 мільйонів осіб. Аби не забути свою рідну бенгалі, Мрідула Гош взялася за незвичну для себе роботу – переклад одного з найвідоміших творів української поетеси. Якщо Леся Українка легендарну «Лісову пісню» написала за чотирнадцять днів, то Мрідула на переклад витратила майже десять років. «Це була робота не тільки над літерами, а над духом твору. Я не використала жодну третю мову, щоб зробити переклад», – говорить Мрідула Гош. Мрідула знайшла аналоги в індійській міфології, і героїв Лесі Українки нарекла на рідний своєму народу манер. Мавка в перекладі Мрідули з’являється як Майя – ілюзія або тимчасове сприйняття духу, Русалки – як ефірні створіння Джолопорі, а Потерчата – залишені діти Гарано-дхон.