Велика, Страсна П’ятниця вважається найскорботнішим днем церковного року, коли згадують страждання і смерть Ісуса Христа на хресті Голгофи. Страта розп’яття на хресті була найганебнішою, найболіснішою і найжорстокішою нею в ті часи страчували тільки найзапекліших лиходіїв. Муки розіпнутої людини неможливо описати. За єврейським законом, повішений на реві вважався проклятим. Начальники іудейські хотіли навіки зганьбити Ісуса Христа, присудивши Його до такої смерті. Ці страждання Він прийняв на Себе добровільно за гріхи людей. Коли ж розпинали Його, Він молився за Своїх мучителів, кажучи: «Отче! пробач їм, тому що вони не знають, що роблять». Церква закликає дотримуватися в Страсну П’ятницю суворого посту. Священнослужителі цього дня вдягають найтемніший одіг. Божественна літургія в Страсну П’ятницю не здійснюється. Але пополудні віруючі приходять в церкву - на найсумніше і найпроникливіше богослужіння року. В другій половині дня, коли, як вважається, відбулася хресна смерть Ісуса, в усіх храмах із вівтаря виноситься плащаниця - іконописне або вишите зображення зняття з хреста Тіла Господня. Плащаниця знаходиться в центрі храму до початку недільного пасхального богослужіння. В день Великодня вона знов повертається на Престол вівтаря.