До Луцька докотився кризовий ажіотаж. Сьогодні кореспондент СіДу в одній із дрібнооптових гуртівень став свідком того, що люди масово скуповували туалетний папір. Майже біля кожної каси стояли покупці, які викладали на стрічку по десять, а то й більше рулонів туалетного паперу. На запитання, “що відбувається?”, працівниця гуртівні, відповіла, що чекають подорожчання. Тим часом вона розрахувалася за десяток рулонів та сказала колезі, що згодом візьме ще. До речі, туалетний папір це не єдине чим запасаються лучани. Продавець одного з луцьких магазинів повідала, що за минулі вихідні в невеличкому магазині, що в районі Вишкова, вони продали понад 120 кілограмів солі. Останнім часом можна зауважити, що на полицях луцьких супермаркетів та дрібнооптових гуртівень асортимент товару бідненький. Нещодавно поширилася чутка, що один із найбільших виробників солі в Україні - “Артемсіль” має зупинитися. Люди взялися просто змітати з полиць магазинів його продукцію. На сьогодні через такий ажіотаж довкола солі завод змушений працювати в три зміни. Окрім того в Полтаві, що стала на початку 20 чисел лютого епіцентром соляної паніки з сіллю все нормально, ажіотажного попиту немає. Причому, ціни на сіль не зазнали ніяких змін, залишившись на «докризовому» рівні. До речі, зі слів фахівців, в Україні запасів солі є, щонайменше, на 200 років.