На Волині заграла шотландська волинка. Українським духом стародавній музичний інструмент британських островів сповнив очільник місцевого лицарського клубу Віктор Іщук. Як справжній лицар, він самотужки виготовив козу й навчився на ній грати. Віктор Іщук грає на козі у вбранні середньовічного лицаря. “З-поміж подібних інструментів шотландська волинка – найгучніша. Її чути аж за п’ять кілометрів”, - розповідає музика. Щоби виготовити інструмент, чоловік простудіював не один десяток книжок. І таки віднайшов потрібні креслення. Нині лише за малюнками виготовляє деталі й потім сам настроює звук. У дитинстві Віктор Іщук мріяв стати палеонтологом і навіть вступив на біологічний факультет. Та бажання грати на старовинних музичних інструментах переважило. Нині він сам добирає шкуру для міхів та ладнає дерево. Втім, щоб волинка була по-справжньому європейською, луцькому майстрові довелося замовляти очерет аж у Іспанії. Та лучанин не полишає надій зробити козу винятково волинською. На козицях, що їх виготовив луцький лицар, грають у багатьох містах України та сусідній Росії. Чи дотримано в його виробах усі вимоги, майстер стверджувати не наважується. Каже: ідеальних волинок не буває. Як і волинкарів. Окрім Віктора Іщука, в Україні залишилось тільки двоє майстрів, що створюють ці інструменти.