Турійським самоврядцям дорікнули за нехтування минувшиною. Нещодавно Турійська селищна рада подала до ДП "Волинські старожитності" проект землеустрою щодо зміни меж селища. "Волиньводпроект" розробив новий генплан, де відображено практично все: від нових земель для житлової забудови до офісних чи складських приміщень. Не має лише земель історико-культурного призначення. Археологів таке ставлення до минувшини дивує, адже у Турійська багата історія, є там і унікальне городище. Відомий дослідник Павло Раппопорт у своїй книзі "Військова архітектура західноруських земель X-XIV ст." зазначає, що «існує ціла низка волинських городищ, що має штучно надану їм округлу форму. Таким, наприклад, є городище у Турійську, розташоване на лівому берез р.Турії, на плоскій, сильно заболоченій рівнині». Раппопорт визнав городище унікальним для Західної України і не він один. Археологи різних часів знаходили на ньому вироби з кераміки, заліза, скла, бронзові і срібні прикраси давньоруського часу Х-ХІV ст. Турійськ, як відомо, є літописним містом перша згадка про яке належить до 1097 року у зв'язку з Любецьким з'їздом князів. Багата історія селища не знайшла висвітлення у його новому генплані – бо ж до його розробки не було залучено жодного археолога! Тим паче, що окрім історичного городища, в самому селищі у ХІХ ст. знайдено скарб срібних гривен, ручка від меча зі срібною інкрустацією, бронзові іконки та хрести-енколпіони. Про це добре знають чорні археологи, але тільки не місцеві чиновники. До речі, скарб срібних гривен та прикрас із Турійська зберігається в Ермітажі. Відвідувачі його частенько шукають на мапі колишнє волинське містечко. Можливо, навіть цікавляться його історією. Та, на жаль, самим турійчанам, як бачимо, ця історія не потрібна...