Волинські ліси та людські городи нищать бобри. На Маневиччині ліси, оточені меліоративними каналами, гинуть від хазяйнування цих гострозубих. Тварини будують загати, рівень води в ярах підіймається і ліс дуже підтоплює. Цікаво, що для дамб, які подекуди перекривають цілі канали, тварини беруть лише здорові дерева. В угіддях ДП «Маневицький лісгосп» цих гризунів – понад півтисячі. Їм ту привільно: багато вільхи, берези, осики і завжди вдосталь води, повідомляє НТН. «Десь років 8 у нас така біда з тими бобрами, - ділить наболілим головний лісничий Новочервищанського лісництва Віталій Пащук. - Те, що вони дерева валять – то саме собою – їм теж треба щось їсти. Але вони підтоплюють ліс вільхи, березові ділянки. Зрізати їх ми не можемо, бо дуже мокро, то ж маємо великі збитки». Лісівники кажуть: рік надмірної вологи – і дерево гине. Тож рятувати тополі, що їх залило через боброву «архітектуру», треба вже сьогодні. Єдиний вихід – відстріл гризунів. Нині ліцензійно на бобра в Україні полюють у семи областях. Волинські ж лісівники вважають, що Волинь доцільно занести до цього списку, щоб регулювати чисельність бобрів. Однак такі заходи лякають екологів, які побоюються, що узаконене полювання знищить усю популяцію. Схожа ситуація була на початку ХХ століття, коли через цінне хутро гризунів вибили чи не скрізь. Відновлення популяції тішить екологів, але їхню радість не поділяють поліські селяни. Бобри в окремих районах за виграшки конкурують із дикими кабанами у поїданні їхньої городини. Плантацію моркви, буряків, картоплі вони можуть знищити за дві ночі. А спробуєш відігнати – атакують.